Час вибрав їх...

15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.Серед всіх учасників того пекла– хлопці, які навчались у нашому ліцею:Лисенко Сергій, брати Леонідов Олесандр та Леонідов Анатолій, Хабаров Анатолій, Пашков Володимир, Євдокімов Валерій, Халін Микола, Федосов Сергій, Белевцов Олександр, Соловьов Микола.

Ті, що повернулися з того пекла,звісно,повернулися не такими,якими могли бути без війни. Кожен з них і досі несе тягар тієї війни,досі воює на ній... 

Хоть нам жизнь пополам

Разрубили Афганом,

Честь и слава не нам

Поминальным стаканом.

Мы вернулись с войны

И как будто бы дома,

Но среди тишины

Не отвыкнем от грома.

Кто-то ночью во сне

Поднимает в бой роты.

Кто в дурмане-вине

Ищет правду до рвоты.

Кто-то вышел в расход

И не выпрямил крылья;

Кто, как рыба об лед,

Против лжи и насилья.

Боль и горечь живим-

Память жжет и калечит.

В чести, славе сгорим-

Это нас не излечит!

Вони- справжні герої,сміливці,відчайдухи. І ми можемо тільки гордитися,що знаємо їх особисто.   

 Доля...Яка вона невблаганна! Скільки юнаків не повернулось із Афганістану! Серед полеглих в чужині – Микола Соловьов.

Я ворожою кулею вбитий

На проклятій афганській війні.
Так хотів би хоч трохи пожити –
Не судилося жити мені!
Завинив перед вами...Пробачте,
Що помер молодим на війні.
Тільки, мамо, благаю: не плачте!
Від цих сліз стає тяжко мені...                                                               

15 лютого 1989 року останній наш солдат був виведений за межі республіки Афганістан. Цей день і є закінченням афганської війни